День пам’яті жертв голодоморів в Україні

День пам'яті жертв голодомо́рів — щорічний національний пам'ятний день в Україні, що припадає на четверту суботу листопада.

Традиційно в цей день громадяни відвідують поминальне богослужіння і покладають символічні горщики з зерном та свічками до пам'ятників жертвам голодоморів в Україні. У церемоніальних заходах біля Меморіального знаку «Свічка пам'яті» в Києві також беруть участь перші особи держави, керівники іноземних країн, парламентів та міжнародних організацій, урядовці з різних країн, дипломати, представники релігійних конфесій, регіональні делегації, громадські і культурні діячі, свідки Великого Голоду.

До вашої уваги інфографіка від Укрінформу про масштаби найстрашнішого голодомору 1932-1933 рр. в Україні.

29 вересня - День пам’яті жертв Бабиного Яру

Бабин Яр – це всесвітньо відоме місце трагедії, що стала символом Голокосту, найбільший інтернаціональний цвинтар в Україні. 

Під час німецької окупації Києва у 1941—1943 роках Бабин Яр став місцем масових розстрілів німецькими окупантами мирного населення і радянських військовополонених; євреїв та циган — за етнічною ознакою, а також партійних та радянських активістів, підпільників, членів Організації Українських Націоналістів (переважно членів ОУН-м), заручників, «саботажників», порушників комендантської години та інших. Лише за два дні 29 та 30 вересня 1941-го року там розстріляли майже 34 тисячі євреїв. Перший розстріл відбувся 27 вересня 1941 року, коли було розстріляно 752 пацієнта психіатричної лікарні ім. Івана Павлова, яка знаходилася у безпосередньо біля Бабиного Яру.

Менора. Пам’ятний знак  в пам’ять
про загиблих євреїв у Бабиному Яру

Точне місце розстрілу невідомо. 24 вересня 1941 року на Хрещатику були підірвані будинки, в яких розташовувалися представники окупаційної адміністрації. Вибухи і пожежі продовжилися в наступні дні було знищено близько 940 великих житлових і адміністративних будівель. У звіті представника імперського міністерства окупованих східних областей від 5 жовтня 1941 року говорилося, що пожежа поширилася на площі 2 тисячі м²., без даху над головою залишилося близько 50 тисяч осіб. Нацисти звинувачували в пожежі та вибухах євреїв і використали це як привід для знищення єврейського населення. Наприкінці вересня 1941 р. зондеркоманда захопила дев'ять провідних рабинів р. Києва і наказала їм зробити відозву: «Після санобробки всі євреї і їхні діти, як елітна нація, будуть переправлені в безпечні місця...» 

Наш стяг - пшениця у степах, під голубим склепінням неба...

Дорогі друзі!

Сердечно вітаю всіх вас з Днем Державного Прапора України.

Державний прапор України — це символ духу українського народу і свободи нашої країни. Це символ всіх важливих етапів і звершень, що сталися протягом усіх років незалежної України.
Дозвольте привітати, дорогі українці, вас з таким гарним святом і побажати кожній українській родині нашої незалежної України щастя, здоров’я, мирного неба і віри в краще майбутнє нашої держави.

День скорботи і вшанування пам’яті жертв війни в Україні

Вічная пам’ять полеглим на полі бою, 

Честь і слава живим героям!

Пам’ять людська! Через велетенський швидкоплин десятиліть прориваються до  нас спогади-миттєвості найстрашнішої, найжорстокішої в історії нашого народу війни. Війни не на життя, а на смерть,  війни, в якій нацизм та фашизм несли Україні довічне рабство або повне знищення нації. 22-е червня 1941 року, 4.00 ранку,  мить…, шквал крові, болі і смерті. Він тривав кілька довгих років, одних із найдовших років у житті тих, кому вдалося пережити весь цей жах на нашій землі. А багатьом не вдалося. Не судилось пережити цю мить, адже це тільки мить у тисячолітній історії всього нашого людства. Страшне  слово «війна» увірвалося в життя людей. Затамувавши подих, слухали вони урядове повідомлення про напад нацистської Німеччини. Важко передати, якою трагедією  для них був перший день війни.  Але і в ті червневі дні всі вірили, що ворог буде розбитий і  перемога буде.  Сьогодні вже мало залишилося серед живих тих, хто зі зброєю в руках захищав

тоді нашу країну. З кожним роком їх невблаганно стає все менше і менше. Та всі, хто здобував Перемогу, навічно залишаться у вдячній пам’яті нащадків,  а спомин про них передаватиметься з покоління в покоління. Відповідно до Указу Президента України від 17 листопада 2000 року з метою всенародного вшанування пам’яті українців, загиблих під час Другої Світової війни 1941-1945 років, їх подвигу та жертовності, щороку відзначається День скорботи і вшанування пам’яті жертв війни в Україні. «Ніхто не забутий! Ніщо не  забуте!», – згадуємо кожен раз в цей день. Згадуємо про тих, хто так і не повернувся з цієї війни. Про тих, хто кров’ю і потом відстоював нашу перемогу. Про тих, хто першим прийняв на себе цей страшний удар і про тих, чиї життя були покалічені і зруйновані іншими людьми. Ми пам’ятаємо, ми сумуємо і водночас віддаємо шану всім українським борцям, які в час воєнного лихоліття визволяли  рідну землю від фашистських загарбників. Шановні українці, схилімо сьогодні голови перед мільйонами невинних  жертв, яких забрала Друга Світова війна.

Слава їм, вічна і світла пам’ять!

30 років від дня Чорнобильської катастрофи

30 років тому 26 квітня 1986 світ потрясла жахлива аварія на Чорнобильській атомній електростанції, яка до сих пір залишається найсерйознішою і гіршою ядерною катастрофою в історії людства. Жителі Прип'яті не знали, що сталося і не уявляли, яка біда постукала в їхні будинки. 30 років минуло, а наслідки вибуху продовжують впливати на екологію і здоров'я не тільки жителів України, а й усього світу. Сотні тисяч доль зруйновані ... Будинки назавжди залишилися примарами ... Ті, хто пережив ці страшні моменти ніколи не забудуть той жах, який спіткав їх сім'ї. До вашої уваги найбільш хвилюючі факти, про які ви ще не знали.

1. В результаті аварії на Чорнобильській АЕС було викинуто в 100 разів більше радіації, ніж від скинутих в 1945 році атомних бомб на Хіросіму і Нагасакі.

День пам’яті жертв голодомору в Україні!

28 жовтня - День визволення України від фашистських загарбників

Друга світова війна принесла з собою таку безліч трагедій, віроломства і зруйнованих доль, що до цих пір все людство із сумом і гіркотою згадує про ті далекі події, які торкнулися практично всіх на нашій спільній землі. Є суд історії. Вже майже досконально вивчені всі масштаби цієї згубної війни. Її причини, її наслідки. Перемога. Це була перемога зі сльозами на очах. Це були сльози радості і одночасно сльози горя. Це не можна описати простими словами. Складні формулювання так само не підійдуть. Не можна висловити те, що відчували наші батьки і діди, матері і бабусі, на очах яких відбувався весь жах однієї з найкривавіших воєн на нашій планеті. Не можна висловити, але ми і не маємо права забути те, що розповідали нам свідки, які так чи інакше брали участь в цьому. Інакше це може повторитися. І ми говоримо: «Ні хто не забутий!», «Ні що не забуто!». Будемо пам’ятати і навчимо своїх нащадків!

З метою закріпити й увіковічити історичну пам’ять написано і пишуться маса книг, документальна і художня література. Відзнято безліч відеоматеріалу. Все це доступно, лише уходять справжні свідки тих давніх подій, які назавжди змінили світ. Ми не будемо забувати їх свідоцтва!

26 квітня - Міжнародний день пам’яті Чорнобиля!

Сьогодні Україна та світ відзначає 29 річницю аварії на Чорнобильській АЕС.

Вибух на 4-му енергоблоці Чорнобильської АЕС 26 квітня 1986 року став причиною наймасштабнішої техногенної катастрофи у світовій історії. Аварія розцінюється як найбільша за всю історію ядерної енергетики як за кількістю постраждалих від її наслідків, так і за економічною шкодою. Вона сталася на території СРСР, але з розпадом Союзу головний біль від проблемного об'єкту дістався Україні. 

У Новополтавській зош I-III ступенів відбулася відкрита виховна година, присвячена цій трагічній сторінці історії України. Учні 7 класу розповіли присутнім хронологію подій на ЧАЕС того страшного дня, нагадали імена перших героїв-ліквідаторів, показали в що перетворилася зона відчуження за 29 років та закликали всіх ніколи не забувати про цю трагедію та шанувати пам’ять всіх її жертв. 

етальніше читайте на УНІАН:http://ecology.unian.ua/nuclearwaste/1071623-sogodni-mijnarodniy-den-pamyati-chornobilya.html

Чорнобильська катастрофа by Slidely Slideshow

Конституція Пилипа Орлика - перша Конституція у світі!

Перша українська конституція була прийнята на зборах козацтва біля містечка Тягина на правому березі річки Дністер 

5 квітня 1710 року. 

Повна назва цього документа – «Договір та Встановлення прав і вольностей Війська Запорозького та всього вільного народу Малоросійського між Ясновельможним гетьманом Пилипом Орликом та між Генеральною старшиною, полковниками, а також названим Військом Запорозьким, що за давнім звичаєм і за військовими правилами схвалені обома сторонами вільним голосуванням і скріплені найяснішим гетьманом урочистою присягою». 

Реальної сили Конституція Пилипа Орлика так і не набула, оскільки складалася вона на чужині та її укладачі не мали змоги повернутися в країну. Але в історії вона залишилася як оригінальна правова пам’ятка, яка вперше в Європі обґрунтовує можливість існування парламентської демократичної республіки.
Оригінал першої сторінки Конституції зберігається в Національному архіві Швеції. Остання сторінка україномовного документу – у Російському державному архіві давніх актів (м. Москва) із оригінальним підписом Пилипа Орлика та печаткою Війська Запорозького.

Битва під Гострим Каменем - невідома сторінка історії України

Сьогодні виповнюється 419 років з дня битви під Гострим Каменем. Що ж це за невідома битва, про яку не згадують у підручниках?

Битва під Гострим Каменем 1596 р. — битва козацько-селянської армії з каральною армією С. Жолкевського біля урочища Гострий Камінь в рамках Повстання Наливайка. Северин Наливайко народився в містечку Гусятин на Поділлі (нині Тернопільська область) в сім’ї кушніра. Після смерті батька, закатованого слугами польського магната М.Калиновського, Северин переїздить з матір’ю до Острога, де жив його брат Дем’ян Наливайко, який закінчив Острозьку школу, був членом Острозького братства, пізніше пресвітером Дерманського монастиря, керівником Дерманської друкарні, письменником, викладачем Острозької школи, придворним священиком князя Костянтина Острозького.Мабуть, освіту Северин Наливайко здобув в Острозі, але відомості про це не збереглися. З Острога Наливайко йде на Запоріжжя, багато разів бере участь у походах козаків проти турків і татар під керівництвом різних гетьманів. Потім влаштовується на службу до князя Острозького сотником надвірної корогви.  
У 1594р. Наливайкозалишає службу. Після цього з дозволу магнатів Наливайко збирає нереєстрових козаків у нелегальне військове формування для боротьби з ворогами,яких сам і вишукує по світу...

1594 року Наливайко приїхав на Січ, де був радо прийнятий запорожцями як рівний серед рівних. Досвідчений вояк швидко заслужив повагу суворої братії й невдовзі на чолі тритисячного загону вирушив на кордон із Молдавією, щоби запобігти черговому татарському набігові в межі Речі Посполитої. Пізніше до нього приєдналося й інше запорізьке воїнство, очолене кошовим отаманом Григорієм Лободою. 12 тис. козаків вторглися в Молдавію, розгромили її армію й узяли столицю – місто Ясси, проте незабаром змушені були повернутися за наказом польського уряду. Наливайківські козаки розташувалися у Брацлаві, а запорожці Лободи – у фортеці Бар.

9 листопада - День української мови та писемності

Джерело ілюстрації:
http://dity.te.ua

День української мови та писемності - свято, яке щороку відзначається в Україні 9 листопада.

За православним календарем — це день вшанування пам'яті Преподобного Нестора-Літописця — послідовника творців слов’янської писемності Кирила і Мефодія. Саме з нього, вважають дослідники, і починається писемна українська мова.

Історія встановлення

 Свято встановлено 9 листопада 1997 року, коли Президент України Леонід Кучма на підтримку ініціативи громадських організацій та з урахуванням важливої ролі української мови в консолідації українського суспільства видав Указ № 1241/97 «Про День української писемності та мови». В Указі зазначено: «Установити в Україні День української писемності та мови, який відзначати щорічно 9 листопада в день вшанування пам'яті Преподобного Нестора-Літописця». 

Джерело ілюстрації:
http://kubg.edu.ua

 У День української писемності та мови за традицією: покладають квіти до пам'ятника Несторові-літописцю; відзначають найкращих популяризаторів українського слова; заохочують видавництва, які випускають літературу українською мовою;

стартує Міжнародний конкурс знавців української мови імені Петра Яцика — конкурс проводився за підтримки Міністерства освіти та науки України та Ліги українських меценатів. Щорічна кількість учасників понад 5 млн. з 20 країн світу.

День Перемоги

 Було те давно, але слід пам’ятати
 Про смерть і життя, і про гуркіт гарматний,
 Про те, як війни розгорнулися крила
 Й дорогу до світла людині закрили.
 Як сутінки лиха на землю спустились,
 І горе безмежне по світу розлилось.
 Безжальні фашисти на нас наступали,
 Родини вони без батьків залишали.
 Молилися вдови і плакали діти,
 Безсилих прокльонів і сліз не злічити.
 І марно нещасні солдат виглядали,

 Бо ті за Вітчизну життя віддавали. 

 Із різних країв всі, далеко від дому, 
 Боролись пліч-о-пліч на полі одному 

 Та гинули в битвах. Одних впізнавали, 

 І з болем у серці їх друзі ховали. 

 Ім’я невідомих у часі зникали, 

 Їх братські могили навічно прийняли. 

 В зажурі над ними берези схилились, 

 Сумують за тих, що в війні залишились. 

 За тих, хто сльозами і кров’ю умиті, 

 За тих, що їх віру не можна зломити. 

 І нині у серці ми будем тримати 

 Пошану до тих, кому ім’я – солдати. 

 Їх кров не упала на землю даремно, 

 Серця їх схололи – тому ми живемо. 

Чорнобильська трагедія - радіаційна пам’ять України

28 річниця аварії на Чорнобильській АЕС

Чорнобильська АЕС була побудована поблизу міста Прип'ять, за 18 км від міста Чорнобиль, за 16 км від кордону з Білоруссю і за 110 км від Києва. О 1:23 26 квітня 1986 року на четвертому енергоблоці найбільшої на той час атомної електростанції в Радянському Союзі стався вибух, який повністю зруйнував реактор. У результаті вибуху в атмосферу було викинуто 190 тонн радіоактивних речовин. 8 з 140 тонн радіоактивного палива реактора опинилися в повітрі. Сумарний викид радіоактивних матеріалів склав 50 млн кюрі, що рівнозначно наслідкам вибухів 500 атомних бомб, скинутих в 1945 році на Хіросіму. Радіонуклідами було забруднено більш ніж 145 тисяч кв. км території України, Білорусі та Росії.
Проте населення попередили про небезпеку зараження з великим запізненням. Перше офіційне повідомлення по телебаченню зробили лише 28 квітня. Після аварії більш ніж 115 тисяч людей було евакуйовано із 30-кілометрової зони. Крім того, для ліквідації наслідків катастрофи було мобілізовано понад 600 тисяч осіб.

Пам’яті героїв Крут

 Є в українській історії події, які стали знаковими, стали символічними. Такою подією є героїчна смерть молодих захисників Української Держави, яка заявила світові, що вона хоче бути господарем у своїй хаті. Так здекларував IV універсал Центральної Ради, проголошений 22 січня 1918 року. У ньому зазначалося: «…віднині Українська Народна Республіка стає самостійною, ні від кого не залежною, вільною, суверенною Державою Українського Народу».

А вже через 7 днів, 29 січня 1918 року чужинецька орда хлинула на Україну. Основні українські військові сили залишилися в Києві, бо робітники, обдурені більшовиками, хотіли повалити Центральний уряд, законний уряд Української держави. І вони, 600 юнаків, із Українського студентського Січового Куреня та І Української Юнацької (юнкерської) школи імені Богдана Хмельницького та студенти високих шкіл, гімназисти і учні інших шкіл – пішли… Пішли, коли вдарив останній час, коли Україну більше захищати не було нікому…

День Соборності та Свободи України

День Соборності — свято України, що відзначається щороку 22 січня в день проголошення Акту возз'єднання Української Народної Республіки й Західноукраїнської Народної Республіки, що відбулося в 1919 році.
Офіційно в Україні День соборності відзначався з 1999 року.
Свято встановлено в Україні «…враховуючи велике політичне та історичне значення об'єднання Української Народної Республіки і Західноукраїнської Народної Республіки для утворення єдиної (соборної) української держави…» згідно з Указом Президента України «Про День соборності України» від 21 січня 1999 року № 42/99[1].

80-та річниця Голодомору 1932-1933 років в Україні

Голодомор 1932–1933 років — масовий, навмисно організований радянською владою голод 1932–1933 років, що призвів до багатомільйонних людських втрат у сільській місцевості на території Української СРР (землі сучасної України за винятком семи західних областей, Криму і Південної Бессарабії, які тоді не входили до УСРР) та Кубані, переважну більшість населення якої становили українці. Викликаний свідомими і цілеспрямованими заходами вищого керівництва Радянського Союзу і Української СРР на чолі зі Сталіним, розрахованими на придушення українського національно-визвольного руху і фізичного знищення частини українських селян. Жертвами Голодомору стали за різними оцінками від 3,5 до 12 млн осіб.

Запали свічку пам’яті!

70-та річниця визволення Києва від німецько-фашистських загарбників

До осені 1943 року Червона Армія звільнила Харків, Чернігів, Полтаву і вийшла до Дніпра. Тим часом загарбники створили потужну систему укріплень на правому березі Дніпра, що отримала назву "Східний вал". Радянські війська двічі протягом жовтня 1943 року робили спроби пробитися до Києва. Однак обидві спроби виявилися безуспішними. Тоді було прийнято рішення перекинути війська із Букринського на Лютізький плацдарм. Ніч із 5 на 6 листопада стала вирішальною. Радянські війська, прориваючи ворожу оборону, увійшли до міста. О 4 годині ранку 6 листопада 1943 року столицю України було звільнено від загарбників. Визволення Києва "коштувало" радянським військам близько 240 тис. убитих солдатів і офіцерів. Свідки подій стверджували, що Дніпро почервонів від крові загиблих. Під час форсування Дніпра радянські воїни показали себе справжніми героями. понад тисячу солдатів та офіцерів 1-го Українського фронту було удостоєно звання Героя Радянського Союзу. Попереду було визволення Правобережної України...

1025-річчя хрещення Київської Русі

Джерело ілюстрації
gromrada.rv.ua

В Україні та православному світі 27-28 липня відзначають велике християнське свято - 1025-річчя хрещення Київської Русі. Прийняття християнства – одна з найважливіших подій історії Київської Русі. Воно не було випадковим, мало передумови і причини, а також велике історичне значення. Передумовами були тісні зносини з християнськими державами, знайомство слов’ян з християнством у V-VII ст. Прийняття християнства сприяло зміцненню держав, розвитку писемності, зодчества, іконопису. Підвищило міжнародний авторитет Київської Русі.

День герба та прапора Запорізької області

Джерело ілюстрації
uk.wikipedia.org

27 липня кожного року відзначається День герба та прапора Запорізької області. Ці символічні знаки затверджені порівняно недавно - у 2001 році. Їхнім автором виступив відомий український художник Віталій Пилипенко. Герб виконаний золотом, глазур'ю. На малиновому полі зображений козак із шаблею на лівому боці та рушницею на лівому плечі. Клейноди — символи козацької епохи, вказують на те, що запорізька земля успадкувала принципи демократії, які були властиві Запорізькій Січі. Булава вказує на владу Президента — глави держави, гаранта державного суверенітету і територіальної цілісності України. Пернач символізує виконавчу владу на місцях, бунчук — взаємодія між усіма гілками влади в області, литаври — символ народного волевиявлення.

Кирило Розумовський

Кирило Розумовський
Джерело ілюстрації
ru.wikipedia.org

Сьогодні виповнюється 285 років від дня народження останнього українського гетьмана - Кирила Григоровича Розумовського

Народився Кирило Розумовський в родині козака Григорія Розума на хуторі Лемеші на Чернігівщині. Блискучу кар’єру зробив завдяки своєму старшому брату Олексію, який був фаворитом (згодом і чоловіком) цариці Єлизавети Петрівни. Освіту Кирило Розумовський здобував у Європі, слухаючи лекції в Берлінському, Геттінгенському та деяких інших університетах. Навесні 1746 р. Кирило повернувся з-за кордону і одразу ж став улюбленцем царського дору. 18-річного юнака (який ще чотири роки тому пас батьківську худобу на хуторі) призначають президентом Петербурзької Академії наук.