«Велика хартія вольностей» 1215 року або Магна Карта — перша «неписана» конституція Англії. Велика хартія вольностей традиційно вважається першим правовим документом, в якому закладено основи концепції прав людини, створено передумови для подальшого утвердження свободи і панування закону в житті суспільства.
Брат Річарда Іоанн Безземельний (1199–1216) був правителем без великого таланту й енергії, вів безуспішну боротьбу за французькі землі і, не маючи значної підтримки, скорився перед папою Інокентієм III і 1213 року признав себе його васалом. Але папа не міг надати йому допомоги, і в бою під Бувеном 1214 року французи погромили його військо. Невдачі короля викликали проти нього повстання англійської знаті. Крім того, дізнавшись про рішення Іоана визнати себе васалом папи і платити йому данину в розмірі тисяча марок сріблом щороку, лорди Англії почали війну проти короля. Він не мав симпатій в Англії, бо тримався гордо, і все зазначав свої монархічні права, а поза тим більше дбав про свої спадщинні землі у Франції, ніж про англійську державу. Найвизначніші світські й духовні вельможі зажадали, щоб він привернув давні, «саксонські», права й вольності. Король спочатку не хотів йти на поступки, але коли лондонське міщанство пристало до повсталих, він мусив здатися. 15 червня 1215 недалеко від Віндзора він підписав Велику хартію вольностей, що стала основою англійської конституції.
 |
 |
Немає коментарів:
Дописати коментар