Сьогодні, 20 січня, Дональд
Трамп вступить на пост президента США. Він стане 45 президентом та найстаршим
за всю історію обрання.
До вашої уваги добірка цікавих історичних фактів про
інавгурацію американських президентів.
Інавгурація
(від.лат.inauguro– посвячення до посади) – церемонія вступу на посаду
голови держави або на високий духовний сан. Інавгурація є словом
давньоримського походження, коли чиновників (правителів, суддів, магістрів)
посвячували на хні посади авгури, трактуючи волю богів.
18 грудня 1865 року після ратифікації необхідними
трьома чвертями штатів, 13-а поправка до Конституції США, котра забороняла
рабство в усіх його формах, була офіційно проголошена частиною основного закону
країни.
Перед Громадянською війною Авраам Лінкольн та інші керівники
антирабовласницької Республіканської партії США прагнули не самої заборони
рабства як явища, а лише обмеження його поширення на нові території і штати на
Заході країни. Однак, ця позиція викликала протидію політиків Півдня, котрі
вважали, що зростання кількості нерабовласницьких штатів поставить під загрозу
їх позиції. В листопаді 1860 року, після обрання Лінкольна президентом, сім
південних штатів об'єднались у Конфедеративні Штати Америки, в той час як
чотири інших рабовласницьких штати залишились у складі США.
З початком Громадянської війни Лінкольн закликав до повної ліквідації
рабства, і республіканський уряд зразу ж виявив переваги такої позиції -
звільнення рабів позбавить конфедератів основної робочої сили і, з іншого боку,
приверне на Північ велику кількість людей і потенційних солдатів. В 1862 році
Конгрес анулював всі закони, що були юридичною основою рабства, заборонив
рабство на всій території США і надав повноваження Лінкольну рекрутувати
колишніх рабів до армії. 1 січня 1863 року президент Лінкольн формально
оголосив Прокламацію Звільнення; її дія розповсюджувалась на чотири
рабовласницькі штати, що залишились у складі США і три південних, що
контролювались армією Півночі. З цих пір Громадянська війна перетворилась з
війни проти сепаратистів на війну за свободу.
Однак, з наближенням остаточної поразки конфедератів, Лінкольн зрозумів, що
Прокламація Звільнення, як ефективна юридична дія воєнного часу, після війни
виявиться непідкріпленою конституційно. Тому Республіканська партія внесла на
розгляд Конгресу 13-у поправку до Конституції, і в квітні 1864 року вона була
прийнята контрольованим республіканцями Сенатом. Однак, Палата представників, в
котрій демократи мали значно більше представництво, до січня 1865 року так і не
набрала необхідних двох третин голосів для проголошення поправки законом.
До вашої уваги 10 фактів про рабство та історичну проблему работоргівлі.
День пам'яті жертв голодомо́рів —
щорічний національний пам'ятний день в Україні, що припадає на четверту суботу листопада.
Традиційно в цей день громадяни
відвідують поминальне богослужіння і покладають символічні горщики з зерном та
свічками до пам'ятників жертвам голодоморів в Україні. У церемоніальних заходах
біля Меморіального знаку «Свічка пам'яті» в Києві також беруть участь перші
особи держави, керівники іноземних країн, парламентів та міжнародних
організацій, урядовці з різних країн, дипломати, представники релігійних
конфесій, регіональні делегації, громадські і культурні діячі, свідки Великого
Голоду.
До вашої уваги інфографіка від Укрінформу про масштаби найстрашнішого голодомору 1932-1933 рр. в Україні.
У межах міста Запоріжжя, індустріальної столиці півдня України, є
заповідник зі статусом національного – о. Хортиця з прилеглою територією.
Хортиця – найбільший острів не лише на Дніпрі, а на усіх річках Європи,
довжиною 12 км, шириною 2,5 км. Його площа складає близько 2,5 тис. га. На
думку вчених, він утворився більше 2 мільйонів років тому у результаті
геологічного розлому, який відколов частинку Українського кристалічного щита.
Природа острова унікальна. На його території поєднуються усі ландшафти України:
плавневі ліси та луки, справжні та петрофітні степи, скелясті відшарування
гранітів, балки, нагорні діброви, висячі болота, озера.
Сьогодні Національний заповідник «Хортиця» – потужний туристичний центр Запорізького краю. У його складі діє єдиний в Україні Музей історії
запорозького козацтва, де експонуються унікальні оригінальні предмети;
Історико-культурний комплекс «Запорозька Січ», де відтворено історичне
середовище козацької столиці; меморіально-туристичний комплекс «Протовче», де
можна побачити залишки Великого Лугу Запорозького; туристичний комплекс
«Скіфський стан», де стоять справжні (їх колись багато було на острові) і
відтворені кургани, кам’яні баби – вартові тисячоліть. У заповіднику діє багато
туристичних маршрутів, на яких можна ознайомитися з багатою історією Запорожжя,
його унікальною природою, почути безліч легенд та переказів, на які так щедра
хортицька земля. Щороку його відвідує все більше туристів. Кожен, хто потрапляє
на цей острів, душею торкається нашої багатовікової історії, насолоджується
неповторними його краєвидами, відчуває життєдайну енергетику Хортиці – перлини
української землі. Пощастило відвідати цю історичну перлину і мені на осінніх
канікулах. До вашої уваги світлини.
9 листопада, українці
відзначають День української писемності та мови. Українська
мова, за різними даними, займає 25 або 32 місце за кількістю носіїв
серед найпоширеніших мов у світі. Для 36-37,5 мільйонів осіб українська
мова є рідною. Загалом у світі 41-45 мільйонів осіб володіють українською. На честь цього дня дізнайтеся з інфографіки цікаві факти про рідну мову.
Ось вже зовсім скоро
чисельні компанії малолітніх розбишак перевдягнуться у “страшні” (скоріше
чудернацькі) костюми всяких чортиків, привидів, вампірів та інших забавних
істот, стануть ходити по домівкам, клянчачи своїм традиційним хелловінським
“trick or treating” (солодощі або життя) власне солодощі. Усюди з’являться
тикви (чи гарбузи), з акуратно вирізаними оченятами та ротиком і запаленою свічкою
всередині. А в світі настане одне з самих цікавих та популярних свят – Хелловін. Хелловін, який святкується 31 жовтня – одне з найдавніших
язичницьких свят, яке дожило до наших днів, має багату цікаву і символічну
історію про яку ви зможете дізнатися натиснувши на малюнки нижче.
Щасливого Хелловіна!
Хеловін (Хелоуїн, Хеллоуїн, Геловін; англ. Halloween) або Відьомська ніч — сучасне свято, яке походить від старовинного кельтського. Святкується в ніч на 1 листопада. Після прийняття християнства його святкували як «надвечір'я Дня всіх святих».
Найгучніше відзначається у США, Канаді, Ірландії та Великій Британії. Не будучи державним святом, за популярністю Хеловін поступається лише Різдву. В Україні набуває поширення після здобуття незалежності, разом із пожвавленням процесів американізації наприкінці XX ст. у світі. На думку багатьох дослідників, Хеловін є християнізованим святом, що походить від кельтських святкувань жнив та днів мертвих, тобто має язичницькі корені, зокрема від шотландського Савину. Також існують припущення, що Хеловін розвинувся незалежно від Савину та має християнське підґрунтя.
Під час святкування Хеловіну відбувається традиційне випрошування цукерок дітьми, відвідування тематичних костюмованих вечірок, прикрашання оселі та будівель, вирізання ліхтаря з гарбуза, цукрування яблук, розведення вогнищ, ловлення яблук з відра, розігрування, розповідання моторошних оповідок, перегляд фільмів жахів тощо.
28 жовтня кожного року Україна відзначає чергову річницю визволення від нацистських загарбників. Проте Інститут Національної пам’яті України вирішив проектом "Українська друга світова" розвіяти цей пострадянський міф.
Суть міфу
Радянські війська визволили Україну від фашистських
загарбників 28 жовтня 1944 року.
Факти стисло
Із вигнанням нацистських окупантів у 1944 році Україна не отримала
волі, тільки опинилася під пануванням іншого тоталітарного режиму, результатом
діяльності якого стали масові репресії та депортації, зокрема сотень тисяч
українців, поляків та цілого кримськотатарського народу, смерть від масового
голоду сотень тисяч мешканців України у 1946—1947 роках.
Факти докладніше
У фразі «Радянські війська визволили Україну від фашистських
загарбників 28 жовтня 1944 року» є три неточності.
Перша — не визволили від окупантів, а тільки вигнали їх. Волі
Україні вигнання окупантів не принесло — тільки інший тоталітарний режим.
Друга — останні бої з окупантами на території сучасної України
відбулися майже на місяць пізніше.
Третя — вважатимемо, що ми домовилися щодо некоректності
Пам’ятник "Україна - визволителям" на околиці Ужгорода
використовувати назву «фашисти» стосовно нацистів (докладніше — у міфі
16).
У грудні 1941 — січні 1942 року радянські війська організували
перший великий контрнаступ на території України. Червоній армії вдалося відбити
лише незначні як на загал території в Криму та під Барвінковим.
Наступна спроба розвинути попередній успіх призвела у Криму та під
Харковом до двох катастрофічних поразок радянських сил навесні 1942 року та
їхнього відступу аж до Волги. Уся українська територія була зайнята німецькими військами.
У лютому 1943 року, розвиваючи наступ після перемоги під Сталінградом,
радянські війська зайняли Харків та деякі інші українські міста, але вже в
березні 1943 року мусили залишили їх внаслідок німецького контрнаступу.
В історії України є чимало імен, які навічно
вкарбувалися у народну пам'ять. До таких видатних особистостей належить Петро
Конашевич Сагайдачний
Які б
сторони політичного життя України початку XVII ст. ми не заторкнули, всі вони
більшою чи меншою мірою пов'язані з діяльністю цієї людини. Серед інших
діячів того часу П. К. Сагайдачний виділявся гострим аналітичним розумом,
палким патріотизмом,глибоким розумінням завдань і перспектив боротьби,
послідовністю і непохитністю у досягненні поставленої мети, а також дуже
розвинутим почуттям власної гідності. Водночас у документах, на сторінках
вітчизняних літописів та у спогадах сучасників ми знаходимо характеристики
Петра Сагайдачного, як найвидатнішого полководця Європи, державного діяча,
дипломата, захисника української культури й духовності. Хто ж він
був, цей славнозвісний і легендарний проводир українських козаків? До вашої уваги інтерактивний плакат про цього видатного українця.
Бабин Яр – це всесвітньо відоме місце трагедії,
що стала символом Голокосту, найбільший інтернаціональний цвинтар в Україні.
Під час німецької окупації Києва у
1941—1943 роках Бабин Яр став місцем масових розстрілів німецькими
окупантами мирного населення і радянських військовополонених; євреїв та циган — за етнічною ознакою, а також партійних та
радянських активістів, підпільників, членів Організації Українських Націоналістів (переважно
членів ОУН-м), заручників, «саботажників», порушників комендантської
години та інших. Лише за два дні 29 та 30 вересня 1941-го року там розстріляли
майже 34 тисячі євреїв. Перший розстріл відбувся 27 вересня1941 року, коли було
розстріляно 752 пацієнта психіатричної лікарні ім. Івана Павлова, яка
знаходилася у безпосередньо біля Бабиного Яру.
Менора. Пам’ятний знак в пам’ять
про загиблих євреїв у Бабиному Яру
Точне місце розстрілу невідомо. 24 вересня1941 року на
Хрещатику були підірвані будинки, в яких розташовувалися представники
окупаційної адміністрації. Вибухи і пожежі продовжилися в наступні дні було
знищено близько 940 великих житлових і адміністративних будівель. У звіті
представника імперського міністерства окупованих східних областей від 5 жовтня1941 року говорилося, що пожежа поширилася на площі 2
тисячі м²., без даху над головою залишилося близько 50 тисяч осіб. Нацисти
звинувачували в пожежі та вибухах євреїв і використали це як привід для
знищення єврейського населення. Наприкінці вересня 1941 р.
зондеркоманда захопила дев'ять провідних рабинів р. Києва і наказала їм зробити
відозву: «Після санобробки всі євреї і їхні діти, як елітна нація, будуть
переправлені в безпечні місця...»