Вікентій Хвойка - археолог від Бога

Вікентій Хвойка
Джерело ілюстрації:
http://uk.wikipedia.org

Сьогодні виповнюється 165 років із дня народження Вікентія В’ячеславовича Хвойка - людини, що відкрила витоки нашої історії.

Вікентій Хвойка (1850-1914) – першовідкривач і засновник української археології, подвижник, який зробив багато наукових відкриттів. Він перший започаткував нову наукову добу в дослідженнях палеоліту України, відкрив ранньослов'янські археологічні культури на наших теренах і пам'ятки давнього Києва. Та найбільшим його подарунком людству стало відкриття в 1896 р. унікальної стародавньої землеробської культури IV – III тис. до н. е. Цю культуру Вікентій Хвойка назвав Трипільською – за назвою с. Трипілля (нині Київська область), поблизу якого він зробив свої перші розкопки давнього поселення. Трипільська культура – одна з ранніх розвинутих землеробських культур у світі.

Вікентій (Честослав) Хвойка, чех за

Трипільський посуд
Джерело ілюстрації:
http://korysne.co.ua/

національністю, народився 1850 р. в с. Семін на Ельбі в тодішній Австро-Угорщині. В 1864 р. Вікентій закінчив у м. Хурдимі комерційне училище й переїхав до Праги, де захопився вивченням давньої історії та старожитностей, знайомився з відомими чеськими істориками та археологами, читав багато спеціальної літератури. У 1876 р., у віці 27 років Вікентій Хвойка, за якимось невимовним покликом залишає свою батьківщину і перебирається до Києва, де і провів решту свого життя. Спочатку викладав німецьку мову та малювання, згодом зайнявся агротехнічною справою з вирощування нових сортів проса та хмелю. Успіхи Вікентія Хвойки в галузі агрономії було відзначено на виставках у Ромнах та Харкові. На сільськогосподарській виставці 1889 р. в Парижі його було нагороджено срібною медаллю та обрано членом Французької національної сільськогосподарської, промислової і комерційної академії.

Та якось прикрий випадок докорінно змінив життя Вікентія Хвойки: неподалік Києва згоріла дотла будова-лабораторія, в якій він проводив свої досліди, а разом загинули всі його записи, креслення і навіть здобуті медалі. Будуючи нове приміщення, дослідник знайшов у землі багато решток скляних браслетів. Тоді йому вкрай були потрібні гроші, і він продав ці знахідки колекціонерові. Однак з цього часу Вікентій Хвойка, якому було вже 43 роки, вирішив займатися тільки своїм давнім захопленням – археологією. За 21 неповний рік – з 1893 до 1914 – він дослідив археологічні пам'ятки майже всіх епох історичного розвитку суспільства на території України більше, ніж у 50 місцях. Його археологічні розкопки охоплюють великі території сучасних областей – Київської, Черкаської, Кіровоградської, Полтавської, Сумської, Житомирської, Хмельницької.
1893 р. був для Вікентія Хвойки особливо плідним. Пильно стежачи за всіма земляними роботами, здійснюваними на Кирилівських висотах у Києві, він виявив у розрізі гори на глибині 19 м кістки мамонта. За порадою професора Київського університету Володимира Антоновича археолог почав шукати інші докази перебування давніх людей. На розкопах було виявлено близько 67 кістяків мамонтів, а також віднайдено крем'яні вироби. Так було відкрито Кирилівську палеолітичну стоянку, що існувала близько 20000 років тому. Уже перші розкопки на стоянці показали талант і вміння Вікентія Хвойки досліджувати археологічні культури. Результати цих досліджень згодом увійшли в усі узагальнюючі праці з палеоліту й підручники з історії та археології. Велика площа Кирилівської стоянки (дев'ять тисяч квадратних метрів) з численними культурними знахідками отримала світове визнання і популярність. У наступні роки Вікентій Хвойка відкрив ще декілька палеолітичних стоянок у Києві в урочищі Протасів Яр, у с. Селище на Черкащині та в інших місцях.

За матеріалами: http://www.hromada.hu/2010/nom_110/ukrznavstvo/hvojka.html