пʼятниця, 9 травня 2014 р.

День Перемоги

 Було те давно, але слід пам’ятати
 Про смерть і життя, і про гуркіт гарматний,
 Про те, як війни розгорнулися крила
 Й дорогу до світла людині закрили.
 Як сутінки лиха на землю спустились,
 І горе безмежне по світу розлилось.
 Безжальні фашисти на нас наступали,
 Родини вони без батьків залишали.
 Молилися вдови і плакали діти,
 Безсилих прокльонів і сліз не злічити.
 І марно нещасні солдат виглядали,
 Бо ті за Вітчизну життя віддавали. 
 Із різних країв всі, далеко від дому, 
 Боролись пліч-о-пліч на полі одному 
 Та гинули в битвах. Одних впізнавали, 
 І з болем у серці їх друзі ховали. 
 Ім’я невідомих у часі зникали, 
 Їх братські могили навічно прийняли. 
 В зажурі над ними берези схилились, 
 Сумують за тих, що в війні залишились. 
 За тих, хто сльозами і кров’ю умиті, 
 За тих, що їх віру не можна зломити. 
 І нині у серці ми будем тримати 
 Пошану до тих, кому ім’я – солдати. 
 Їх кров не упала на землю даремно, 
 Серця їх схололи – тому ми живемо. 



 Тепер же хай квіти червоні і ніжні 
 Зігріють холодне могили підніжжя. 
 Було те давно, але слід пам’ятати 
 Дев’ятого травня немеркнучу дату, 
 Про день Перемоги над ворогом клятим, 
 Яку здобували безсмертні солдати. 
 Лунає над світом і кожному чути: 
 «Ніхто не забутий, ніщо не забуто!»

Немає коментарів:

Дописати коментар

Поділись з друзями!

Related Posts Plugin for WordPress, Blogger...
Related Posts Plugin for WordPress, Blogger...